Через зміну клімату Каспійське море стрімко міліє

Рівень Каспійського моря може знизитися на 21 метр до 2100 року, загрожуючи біорізноманіттю, промисловості та 15 мільйонам людей у прибережних країнах.

Найбільше у світі безстічне водоймище – Каспійське море – зазнає критичного зниження рівня води внаслідок кліматичних змін, що загрожує зникненням унікальних екосистем та руйнуванням важливої інфраструктури регіону, як показало дослідження науковців Університету Лідса.

Біле пухнасте дитинча каспійського тюленя дивиться в камеру, сидячи на льоду. Зображення: Sarah DelBen, Central Asian Institute of Ecological Research (CAIER), Almaty, Kazakhstan

Рівень Каспійського моря знижується через підвищення температури, яке призводить до посиленого випаровування води. Навіть за умови стримування глобального потепління на рівні 2°C, рівень моря може знизитися на 5-10 метрів. При гіршому сценарії падіння може сягнути 21 метра до 2100 року.

Територія площею 112 000 км? – що перевищує розмір Ісландії – може повністю висохнути. Науковці опублікували детальне дослідження наслідків цього процесу в журналі Communications Earth & Environment. Результати показують загрозливу перспективу для регіону.

Загрози біорізноманіттю

Каспійське море є домівкою для багатьох унікальних видів. Серед них – зникаючий каспійський тюлень та шість видів осетрових. Сотні видів риб і безхребетних, які не зустрічаються більше ніде у світі, опиняться під загрозою.

Наразі водойма простягається приблизно на 1150 км завдовжки та 450 км завширшки. Її загальна площа становить 387 000 км?. При зниженні рівня моря на 10 метрів чотири з десяти унікальних екосистем повністю зникнуть.

Каспійські тюлені народжують дитинчат на льоду в північній частині моря. Дослідження показує, що зниження рівня води лише на 5 метрів може зменшити площу цього ареалу на 81%. Це завдасть нищівного удару популяції, яка вже перебуває під загрозою зникнення.

Міжнародний союз охорони природи включив каспійського тюленя до списку видів, що перебувають під загрозою зникнення. Усі п’ять прикаспійських країн також визнали його вразливий статус. Проте природоохоронні заходи можуть виявитися неефективними через швидкі зміни середовища існування.

Наслідки для людських спільнот

Понад 15 мільйонів людей проживають на узбережжі Каспійського моря в Азербайджані, Ірані, Казахстані, Росії та Туркменістані. Прикордонні країни залежать від водойми для рибальства, судноплавства і торгівлі. Море також відіграє важливу роль у регулюванні клімату Центральної Азії.

Дослідження передбачає тривожний сценарій для портової інфраструктури. У Баку, Анзалі й Актау відстань до берега може збільшитися більш ніж на 1 кілометр. Ще гірша ситуація очікується в Туркменбаші (16 км) та Лагані (115 км).

Волга, єдиний шлях, що з’єднує Каспій із зовнішнім морським світом, може втратити свою роль. Цей життєво важливий торговельний маршрут може стати непридатним при зниженні рівня води лише на 5 метрів.

Значного удару зазнає нафтова промисловість регіону. Кашаганське та Філановське родовища можуть опинитися без доступу до води. Видобуток вуглеводнів, критично важливий для економіки прикаспійських країн, потребуватиме повного переобладнання.

Динамічний підхід до збереження

Доктор Саймон Гудман зі Школи біології Університету Лідса, керівник дослідження, наголошує: “Певне зниження рівня Каспійського моря видається неминучим, навіть за умови вжиття заходів щодо скорочення глобальних викидів парникових газів”. Він закликає до негайних дій для захисту біорізноманіття та людських інтересів.

Дослідники рекомендують застосовувати динамічний підхід до природоохоронних зон. Традиційні заповідники з фіксованими межами швидко стануть неефективними через зміну берегової лінії. Необхідне законодавство, що дозволятиме створювати природоохоронні території з гнучкими кордонами.

Ребекка Корт, науковий співробітник Школи Землі та навколишнього середовища в Лідсі, зазначає: “Ми сподіваємося, що це дослідження допоможе підвищити обізнаність про траєкторію і потенційні наслідки падіння рівня моря”. Вона підкреслює важливість раннього планування для вирішення майбутніх проблем.

Оголене морське дно може створити додаткові загрози. Воно вивільнить пил, що містить промислові забруднення та сіль. Подібну ситуацію вже спостерігали під час висихання Аральського моря, що призвело до серйозних проблем зі здоров’ям місцевого населення.

Рекомендації та перспективи

Дослідники пропонують комплексний підхід до пом’якшення наслідків. Їхні рекомендації включають інвестування в моніторинг біорізноманіття та планування сталого розвитку. Необхідна підтримка прибережних громад у диверсифікації економіки та розвитку стійкої інфраструктури.

Важливим аспектом є відстеження змін в екосистемах та впровадження заходів з переселення видів. У деяких випадках можуть знадобитися програми з відновлення екосистем. Превентивний підхід до планування допоможе уникнути конфліктів між захистом природи та адаптацією людської інфраструктури.

Д-р Ельчин Мамедов з Міністерства екології та природних ресурсів Азербайджану наголошує на важливості міжнародної співпраці: “Це важливе дослідження, оскільки воно висвітлює ризики, які створює зміна клімату для біорізноманіття Каспійського регіону та місцевих громад”. Він підкреслює необхідність посилення регіональної взаємодії.

Енергетичні ресурси Каспійського моря надають йому геополітичної ваги. Соціальна, економічна та екологічна нестабільність через зміну клімату може мати глобальні наслідки. Тому скорочення викидів парникових газів у світовому масштабі залишається ключовим пріоритетом для збереження цієї унікальної водойми.

Інформує cikavosti.com