Чи можна їх використати на користь України і чому це так складно:заморожені російські активи

Російські коментатори неодноразово казали, що такі кроки західних союзників України порушують священні для Заходу права власності та ринкової економіки. У Росії також погрожували "адекватними заходами" у разі, якщо Захід наважиться на конфіскацію цих активів.

Офіційно про склад заморожених активів також не повідомляли, але згідно із інформацією, що була доступна до російського вторгнення в Україну, більшу частину російських активів на Заході - понад 200 млрд – становили різні активи у євро – як у валюті, так і в цінних паперах. Лише 67 млрд були номіновані в американських доларах. Решта – у британських фунтах, японських єнах, канадійських, австралійських та сінгапурських доларах, а також у швейцарських франках.

Ще цікавішим – і важливішим з точки зору інтересів України – виявився територіальний розподіл заморожених активів, понад дві третини яких перебувають на європейських рахунках.

Тож попри те, що первинна ініціатива про замороження російських грошей на Заході походила від США, врешті головний тягар рішень і відповідальність за долю цих активів, зокрема, і можливості конфіскації, довелося нести європейським країнам.

Автор фото,Getty Images

Попри те, що американська частка активів є меншою за європейську, в самих США суперечка щодо того, як їх використовувати і чи можна це робити взагалі виявилася запеклою.

Прибічники конфіскації заморожених російських активів – на користь України або ж як компенсацію за допомогу Києву – посилалися на право президента США за надзвичайних обставин вдаватися до надзвичайних економічних заходів, і вказували на відносно нещодавні прецеденти, коли рішеннями президентів Рейгана та Буша-молодшого США конфісковували активи іранського (у 1981 році) та іракського (у 1992 році) урядів.

Адміністрація президента Байдена до певної міри скористалася цим правом, долучивши до своєї допомоги Україні і кошти з конфіскованих активів російських олігархів у в США. Але, як заявляла міністр фінансів США Дженнет Єллен (раніше вона також очолювала Федеральний резерв - центробанк США), конфіскація російських державних активів матиме "серйозні правові перешкоди".

Були і такі критики використання заблокованих російських активів, які йшли ще далі в історію, і нагадували, що надмірні репарації, які за Версальскою мирною угодою наклали союзники на переможену у Першій світовій війні Німеччину, підточили економічну стабільність Веймарської республіки і врешті призвели до приходу до влади нацистів та Гітлера.

Проте впливові особи були й серед прибічників конфіскації російських активів у США. Наприклад, як писали влітку 2023 року у Foreign Affaires відомий економіст та колишній міністр фінансів США Лоуренс Саммерс та колишній голова Світового банку Роберт Зеллик, вторгнення Росії в Україну цілком можна розглядати як підставу для застосування надзвичайних економічних повноважень президента США і забрати російські гроші як компенсацію за російську агресію, оскільки через неї "Росія серйозно порушила норми міжнародного права, і це порушення викликає серйозне міжнародне занепокоєння".

Автор фото,Getty Images

У першій половині 2023 року, коли всі очікували успішного українського контрнаступу, про заморожені російські активи говорили переважно як про джерело покриття повоєнної відбудови України. У травні 2023 країни G7 та ЄС заявили, що російські активи залишатимуться замороженими "допоки Росія не заплатить за шкоду, завдану Україні". Цю обіцянку союзники повторили і наприкінці 2023 року, коли вже стало зрозуміло, що війна в Україні стає війною на виснаження. Проте дискусія про те, як їх законно використати, продовжилася.

У грудні 2023 Єврокомісія заявила, що знає законний варіант використання лише доходів з активів, як можуть складати близько 3 млрд євро щороку. У травні наступного року Європейська рада затвердила це рішення. І лише у жовтні 2024 лідери G7 остаточно погодили план позики Україні на 50 млрд доларів, повернення якого забезпечуватиметься доходами, які щороку приносять заморожені російські активи (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

Суму цих активів у декларації міністрів фінансів G7 оцінювали у 250 млрд доларів. При цьому США та ЄС, за інформацією українського міністерства фінансів, погодилися надати по 20 млрд, а решту – Британія, Японія та Канада.

Проте можливість (чи радше неможливість) використання самого "тіла" активів обговорюють і донині. Так само як і те, чи можна використати хоча б частину російських коштів на користь України вже зараз, а не на повоєнне відновлення. Одним із прибічників такого варіанту є Лоуренс Саммерс, який вважає, що такий крок став би "здоровим прецедентом", який навчив би інших потенційних агресорів тому, що вони можуть втратити свої активи, нападаючи на сусідів.

Проте виявилося, що навіть із цим не все так просто, попри загальну добру волю принаймні від ЄС, підтверджену на найвищому рівні. Як висловився тоді міністр закордонних справ Австрії Олександр Шелленберг, якщо будь-які дії європейців щодо російських активів не будуть абсолютно бездоганними, це стане ганьбою для всього Європейського Союзу.

Дискусії знову активізувалися по тому, як президентом США став Дональд Трамп, а його перші кроки на посаді ясно показали, що Європі доведеться перебрати на себе головний тягар підтримки України.

Після виділення Україні чергового траншу допомоги від ЄС у березні цього року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйн заявила, що ці кошти "допомагають економіці (України) тримати курс і відновлювати критичну інфраструктуру, зруйновану російською агресією". А Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з питань економіки, заявив, що із виділенням цих коштів через програму ERA, "Росія платить за свою агресію через використання знерухомілих російських державних активів як джерело погашення позики".

Виділення чергової порції допомоги ЄС відбулося після саміту, по завершення якого деякі ЗМІ написали, що у Євросоюзі відмовилися від ідеї конфіскувати заморожені російські активи, хоча й наголосили, що утримуватимуть їх "доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй шкоду, завдану цією війною".

Але так само джерела в керівних органах ЄС запевняють, що від ідеї конфіскації не так відмовилися, як розраховують, що і фактор заблокованих активів може стати однією із важелів впливу на Росію під час мирних переговорів.

З іншого боку, над допомогою ЄС Україні, як і над санкціями щодо Росії, постійно нависає небезпека "особливою позиції" Угорщини, а останнім часом Словаччини у голосуваннях, які за правилами ЄС повинні ухвалюватися одноголосно.

Чому Бельгія така важлива

Левова частка заморожених російських активів у Європі - за різними оцінками, від 125 до 180 млрд євро - зберігається на рахунках Euroclear, банку-депозитарію, що розташований у Бельгії (менша частка – у кліринговому банку Clearstream в Люксембурзі, а також на рахунках у Франції, Швейцарії, Британії – на додачу до США, Канади та Японії).

Саме тому бельгійський уряд першим став порушувати питання, що робити із доходами, які генерують ці активи, а також із податками, які мають стягуватися з них., - за бельгійськими законами, такі доходи оподатковуються за ставкою у 25%.

Тодішній прем'єр Бельгії Олександр де Кро вважав, що ці гроші мають йти на допомогу Україні, як військову, так і гуманітарну. Проте такий підхід має стосуватися лише відсотків, а саме "тіло" активів чіпати не можна. В кожному разі, заявляв бельгійський прем'єр, принципове рішення має ухвалюватися на рівні G7 та Єврокомісії, - "потрібна юридична база (рішення), і цілком зрозуміло, що Бельгія не може тут застосувати своє власне рішення".

Іншими словами, Бельгія та Люксембург не хочуть одноосібно нести юридичну та фінансову відповідальність за рішення безпрецедентного масштабу.

З іншого боку, там визнають, що яким би не було колективне рішення щодо російських активів, без участі і волі Бельгії втілити його буде неможливо.

"Гроші у Бельгії. Якщо ви щось робитимете (з грошима), ви мусите робити це у співпраці з нами", - заявляв де Кроо.

Автор фото,AFP

Саме із Бельгії пролунав і ще один аргумент на користь використання лише відсотків, а не "тіла" активів: мовляв, якщо його конфіскувати, то зникнуть і відсотки - джерело покриття нинішніх кредитів за програмою ERA. Або, як нещодавно заявив посол Бельгії в Україні Люк Якобс, конфіскація російських активів, фактично, "вб'є гуску, яка несе золоті яйця", забравши стале джерело грошей для України.

"Вони генерують гроші, відсотки. І ці відсотки вже використовуються для того, щоб Україна могла гасити кредити, надані G7. Ці позики допомагають Україні підтримувати її економіку та воєнні зусилля", – заявив посол в интерв'ю Укрінформу.

Вже новий бельгійський прем'єр Барт де Вевер у березні 2025 заявив, що конфіскація Європою майже 200 млрд євро заморожених російських активів була б "актом війни".

"Ми живемо не у світі фантазій. Ми живемо в реальному світі, де, якщо ви забираєте у когось 200 млрд євро, то це матиме наслідки", – заявив голова бельгійського уряду, додавши, що до цих коштів не можна ставитися як до "скарбнички Путіна, яку можна просто розбити молотком, а потім забрати гроші і витратити їх на що завгодно, тому що це не так просто".

Автор фото,Офіс президента України

Втім, традиційні складності із формуванням та витривалістю бельгійських урядів змусили прибічників конфіскації та використання російських активів звертатися до більш стабільних інституцій, зокрема, до короля Бельгії Філіпа. Від 1944 року у короля Бельгії є право блокувати передачу активів за кордон, а відтак, він може використати цей декрет для утримання заблокованих російських коштів у країні.

Показово, що президент України Володимир Зеленський мав годинну зустріч із королем Філіпом на початку березня цього року. А у 2024 році вони зустрічалися в рамках Давоського економічного форуму і ще раз у травні минулого року.

Саме до короля Бельгії у відкритому листі нещодавно звернулися і низка європейських депутатів з Німеччини, Франції, Латвії, Чехії, Фінляндії, Естонії, Хорватії, Словаччини, які просять його підтримати конфіскацію російських активів та передати їх Україні. Європарламентарі зазначають, що Бельгія несе особливу відповідальність, бо саме на її території зберігається найбільша частина заморожених російських коштів.

"Перетворення заморожених активів на реальну допомогу стане чітким сигналом: російська агресія не буде винагороджена, а перемога України – у пріоритеті Європи", – йдеться в листі.

Чому все так складно

За міжнародним економічним правом, арештувати приватну власність – наприклад, якогось російського олігарха – складно, але можливо. Коли ж йдеться про арешт державних активів, то тут доводиться мати справу не лише із правом приватної власності, але й з так званим "імунітетом суверенітету", який захищає державні активи, а також багатьма угодами про взаємний захист інвестицій.

У ЄС побоюються, що прецедент із конфіскацією самих активів може призвести до того, що азійські країни чи країни "глобального Півдня" захочуть забрати свої гроші з європейських рахунків, і що врешті, це завдасть серйозної шкоди європейській економіці та призведе до "втечі" від євро як світової резервної валюти.

Серед тих, хто послідовно захищає таку думку, голова Європейського центробанку Крістін Лагард. На її думку, негативні наслідки від конфіскації російських активів можуть перевищити користь, яку вони можуть принести Україні.

Багато експертів поділяють таку думку, твердячи, що працювати треба над завершенням війни і мирною угодою, яка визначить умови репарацій, а відтак, російські активи будуть використані згідно із міжнародним правом. І навпаки – вилучення заморожених активів без цього може стати небезпечним прецедентом, який може похитнути порядок у світових фінансах.

Але сам напад Росії на Україну і наймасштабніша війна у Європі від часів Другої світової є ще більше небезпечним прецедентом, кажуть інші. І за умов, коли Росія хоче знищити Україну як державу, а українців як націю, говорити про безумовний захист російських активів – це все одно, якби британський уряд не став боротися із відмиванням незаконних коштів через те, який вплив це могло би мати на лондонський ринок нерухомості.

Автор фото,Getty Images

У вересні 2023 року правозахисна та дослідницька організація Renew Democracy Initiative (RDI) випустила звіт під керівництвом Лоуренса Трайба – одного з провідних американських юристів та професора Гарвардської юридичної школи.

Автори звіту, який вважають найавторитетнішою юридичною думкою у питанні російських активів, доходять висновку, що усі аргументи проти отримання Україною заморожених російських активів втрачають силу, адже порушивши суверенітет України, Росія не може не наражатися на ризик, що і її суверенітет буде порушено. На думку авторів звіту, оскільки Росія порушила міжнародне право, напавши на Україну, конфіскація її активів є законним контрзаходом, який може змусити агресора повернутися в рамки міжнародного права.

Але і ці твердження також критикують імениті юристи та політики. Законні контрзаходи проти порушника міжнародного права, кажуть вони, мають бути тимчасовими і сприяти його поверненню в рамки закону, а не карати. Водночас передача російських активів Україні буде безповоротною, - власне, вони стануть свого роду репараціями. І правова ситуація довкола цих грошей ще більш ускладниться, якщо Україна отримає ці "репарації" до завершення війни, кінцевий результат якої не знає ніхто.

Навіть якщо і так, кажуть треті, Росії врешті доведеться мати справу і з покаранням та відшкодуванням завданих збитків, то чому б не списати якусь частину цих репарації коштом арештованих активів? Тим більше, що вже зараз зрозуміло, що шкода, яку Росія вже завдала Україні, набагато перевищує суму усіх заблокованих коштів.

Але і це не є останнім словом у складній і заплутаній дискусії. Окрема її гілка точиться довкола того, чи можуть взагалі треті особи – наприклад, ЄС, застосовувати якісь контрзаходи проти одного з учасників конфлікту, участі в якому вони формально не беруть? Саме з огляду на цей аргумент резолюції Генасамблеї ООН та її Ради безпеки, до яких не має особливої уваги і поваги серед українців, є важливими, адже вони фіксують порушення міжнародного права.

Врешті, як відзначали дослідники з британського аналітичного центру RUSI (Royal United Services Institute) на початку цього року, ще ніколи в історії такий обсяг активів ще не заарештовували в інших державах, і тим більше не вилучали, тож якщо це таки станеться з Росією, подія буде дійсно безпрецедентною – незалежно від того, чи потраплять ці гроші в Україну і коли саме.

"Минулорічне рішення G7 (про програму кредитування України під забезпечення відсотків від заморожених російських активів – Ред.) працювало за умов більш стабільних трансатлантичних відносин. Але нині обставини змінилися, і так само має змінитися відповідь Європи", - пишуть в статті для Politico експерти RUSI Том Кітіндж та Кінга Редловська.

І часу у Європи залишається зовсім небагато - можливо, лише до липня, коли має відбутися черговий перегляд допомоги ЄС Україні та санкційного пакету проти Росії.

Інформує bbc.com