Дослідження Internews Network : як змінилося ставлення та довіра українців до медіа у 2024 році

Щорічне опитування дає можливість краще зрозуміти, наскільки українці спроможні відрізнити правду від фейків та маніпуляцій

Щорічне опитування USAID/Internews про медіаспоживання дозволяє краще зрозуміти звички українців у споживанні новин і показує зміни з 2015 року. Цікаво також порівняти результати різних досліджень з цього приводу.

Цього разу результати дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році" зробила організація Internews Network, воно опубліковане у четвер, 7 листопада. Самі опитування та фокус-групи з травня по липень. Результати опитування досить масштабні, але основними є такі.

Більшість українців знають про спроби маніпуляцій та втручання в інформаційну сферу і впевнені, що можуть їх ідентифікувати. Помітно зросла кількість тих, хто вважає це нагальною та актуальною проблемою у своєму житті – 49% порівняно з 38% минулого року. Фактична здатність українців розпізнавати дезінформацію не змінилася порівняно з попередніми трьома роками – 75% правильно відповіли на одне або більше з трьох запитань. Однак, порівняно з минулим роком, більша кількість українців була схильна вірити наративам, які посилювалися Росією з метою підірвати моральний дух в Україні. Більше третини українців сказали, що знають про такі сервіси фактчекінгу, як StopFake, «Детектор медіа», «Без брехні» та «По той бік новин».

Кількість українців, які використовують смартфони для доступу до новин та інформації, зросла до 90%, а кількість людей, що використовують соціальні мережі як основне джерело новин, тепер становить 84%, порівняно з 30%, які згадали новинні сайти та телебачення.

Третій рік повномасштабного російського вторгнення внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, переміщені за кордон, віддають перевагу українським новинам, особливо з рідного міста, щоб стежити за тим, що там відбувається. Більшість респондентів зазначили, що національні новини споживають через соціальні мережі, онлайн-медіа та телебачення, але віддають перевагу регіональним газетам і радіо.

Використання Telegram продовжує зростати, і більшість українців зазначили, що віддають перевагу цьому джерелу для отримання новин (73%). YouTube також демонструє невелике зростання (19%, порівняно з 16% у 2023 році), а споживання Facebook продовжує зменшуватися (16%, порівняно з 19% минулого року). Лише 4% українців підтримують заборону Telegram, 51% – проти, а третина погоджується з тим, що певне державне регулювання необхідне.

Хоча обізнаність населення про телемарафон «Єдині новини» зросла до 86%, фактичне регулярне споживання (щонайменше раз на тиждень) знизилося до 37%. Рівень довіри серед усіх респондентів є низьким – лише 37% сказали, що частково або повністю довіряють телемарафону, і лише 32% вважають, що він має тривати і надалі. Навіть серед тих людей, які дивляться телемарафон регулярно, довіра до нього та переконання, що він має продовжуватися, знизилися, порівняно з 2023 роком. Респонденти сказали, що телемарафон є надто однобічним, позитивним, контрольованим, і що, на їхню думку, він не є ефективним використанням державних коштів. Військовослужбовці, які дивилися телемарафон, сказали, що він не відображає їхню точку зору або їхній досвід.

Довіра до офіційних джерел значно знизилася, порівняно з 2023 роком. Хоча 63% українців довіряють Генеральному штабу Збройних сил України як джерелу інформації, цей показник знизився з 80% минулого року. Довіра до Офісу Президента як джерела інформації також знизилася з 69% минулого року до 44% цього року, а довіра до уряду України та місцевих органів влади як джерел інформації також зменшилася до 41% (порівняно з 59% та 53% 2023 року).

Впевненість у достовірності, точності та повноті новин про війну знизилася з 65% у 2023 році до 51% у 2024 році.

У 2024 році рівень обізнаності про існування замовних матеріалів залишається стабільним на рівні 81%. Серед обізнаних 71% декларує, що може розрізнити такий контент. На думку учасників дослідження, найчастішими ознаками правдивості новин є надійність джерела інформації та представлення різноманітних точок зору — на це звертають увагу 41% та 30% респондентів відповідно. Ці показники продемонстрували значне
зростання.

Українці продовжують найбільше довіряти друзям (76%) та родині (85%) як джерелам новин та інформації. Більшість також довіряє колегам (60%) та соціальним мережам (55%). Проте вперше з початку повномасштабного вторгнення рівень довіри до медіа опустився нижче 50% (47%). Довіра до більшості видів медіа, включно із соціальними мережами та онлайн-медіа, знизилася за останній рік – за винятком національного та регіонального радіо та друкованих медіа, де вона зросла. Також Українське радіо Суспільного мовника України у рік святкування свого сторіччя стало популярнішим: 39% респондентів (порівняно з 21% минулого року) зазначили, що найчастіше слухають його для отримання новин.

Що стосується російських медіа, то 11% респондентів повідомляли про особисте споживання російських медіа у 2024 році, а 15% вказували, що їх споживає хтось з оточення. Головна причина використання російських медіа — зрозуміти, що вони говорять про Україну - 41%, та отримати альтернативну або іншу точку зору - 22%. Серед джерел новин українці все ще використовують російські соціальні мережі - 6% та новинні сайти - 5%, але рівень довіри до всіх цих медіа залишається досить низьким.

Дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024р.» було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження – вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їх довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань. Представники InMind опитали 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%. Були проведені очні інтерв’ю, а також фокус-групи та інтерв’ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Internews Network – міжнародна неприбуткова організація, яка підтримує незалежні медіа у 100 країнах. Internews Network навчає журналістів, протидіє дезінформації та пропонує бізнес-експертизу, щоб допомогти медіа стати фінансово незалежними.

Опитування було здійснене за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Як уточнили учасники дослідження, зміст дослідження є виключно відповідальністю Internews Network і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.

Інформує zn.ua