Інвестувати в культуру - стратегічне завдання бізнесу. Фото

У Запоріжжі побільшало культурних проектів і це не може не радувати.  Артфорум на Хортиці, Мистецький простір, культурні ініціативи, виставки, така велика кількість подій у підсумку призведе до якісного їхнього втілення. Адже до реалізації проектів долучається все більша кількість людей, певне, запорізьке комьюніті, яке хоче і здатне інкорпорувати регіональні ініціативи в українській культурний простір . Також не може не надихати те, що більша кількість представників місцевого бізнесу долучається до проведення культурних проектів. І тут навіть справа не тільки в фінансовій підтримці, меценати вбачають сенс в цьому, долучаються до культурних проектів , на рівні організації та особистої участі. З рештою ці культурні проекти у Запоріжжі повинні призвести до формування певного культурного фону міста, його позитивного іміджу та репутації.

Юрій Щуклін експерт логістичного комітету Європейської бізнес-асоціації, засновник компанії «Зертек» меценат, партнер Мистецького простору, проектів на підтримку української культури:

"Я вважаю дійсно важливим те, що у нас є люди, яким не все одно стосовно культури і її розвитку. Що маємо робити ми - це підтримувати таких людей. Тим паче, коли ми самі не так вже й добре знаємося на матеріалі. От приїдзжав до нашого міста Матвей Вайсберг з легендарною виставкою, присвяченою Майдану, але я побачив, скільки людей прийшло, і мені здається  - це замало для міста-мільонника. Хоча сам проект і експозиція Стіна стали головними темами культурних новин у Запоріжжі. Дуже тішусь з того, що маю відношення до організації події у Запоріжжі, всім нам варто нагадувати якою ціною ми виборюємо свободу та незалежність країни, ніколи не забувати про гідність. Підтримка проектів української культури має стати системною та спільною справою, тоді це принесе бажані результати".   

Ігор Савченко - бізнесмен, діяч,  меценат проектів на підтримку української культури:

"Культура це така субстанція яка заповнює(доповнює) осибистість та особисте світосприйняття. А цілісні особистості формують націю і іі ідентичність в всесвіті...Тому я вважаю що ми повинні підтримувати культуру во всіх іі проявах! А Запоріжжя взагалі як колиска козацтва та взірець спадщини нашіх батьків має стати культурною столицею Украіни!"

Валерій Моісеєнко - бізнесмен, партнер проектів Мистецького простору у Запоріжжі, меценат:

- Я українець і у мене дуже проукраїнська позиція. Що стосується нашого міста, то у нас місце сили - Хортиця. І це добре, що вона є, але ж не Хортицею єдиною, як то кажуть. Сила в людях і, я вважаю, що нам зараз час зосередитись на мові й культурі, бо без цих складових не буде взагалі нічого. Мова - наш основний код. Тому, на мою думку, необхідно підтримувати саме тих людей, які несуть важливі думки рідною мовою. 

Що стосується бізнесу, то, через ковід, він зараз не в найкращому стані. І, навідь без коронавірусу, не можу сказати, що реформи працюють. Тому, все, що я можу побажати, - це розвивати місцевий продукт".

Павло Деркач - партнер проектів Мистецького простору, меценат проектів української культури, та інціатив по збереженню культурної спадщини України:

- Суть питання полягає не в тому, що з цього ми можемо монетизувати вже завтра, а що ми зможемо монетизувати через років 5 - 10. І мета цих інвестицій не в прямій віддачі коштів,  або прибутку, а в культурному розвитку громадянського суспільства, з розвитком якого ми паралельно отримаємо розвиток його ставлення до всіх життєвих процесів, які відбуваються у суспільстві: повага до оточення,  відношення до реалізації конституційних прав - право голосу і особиста  відповідальність за цей голос, та розуміння, на що він впливає,  відношення, захист,  повага та розуміння історичної складової своєї нації та інше. Підтримую пропозицію Ірми Вітовської щодо важливості "паспорта громадянина" . 

Якщо ми говоримо про Запоріжжя.  То кожна людина, що робить навіть невеликий вклад у розвиток культурних цінностей , ніби закладає цеглинку в фундамент міста і області, яка при масовому "ремонті" станет надзвичайно привабливим місцем для життя і бізнесу- що автоматично переведе місто в розряд цікавих для жителів інших територій - і вже це , призведе до прямої монетизації, а саме: збільшення вартості нашої нерухомості та землі, більша кількість місць для розвитку, догляду людей будь якого віку та ін. І головне захист своєї території від будь- яких загарбників.

А поки у нас немає культури, то цінувати, оберігати і будувати ці території ніхто не буде - так як до цього часу, більша кількість людей живе по принципу  - моя хата з краю, а цей принцип нав'язаний радянською владою, щоб нація буда слабою і не спроможною до опору - і тільки  культура і різного роду заходи зможуть в думках нового покоління змінити це. І вже тоді хата буде не з краю".

Матвій Вайсберг  про проект Мистецького простору і відкриття виставки "Стіна" у Запоріжжі 20 лютого 2021 року:  

"У Запоріжжі я втретє, востаннє був тут у серпні на «Мистецькому форумі» ( ArtForum) . Мені сподобалося місто, у якого великий потенціал, у тому числі й художній, і його дуже гостинні люди, вразила Хортиця. Саме тоді я отримав запрошення показати запорожцям «Стіну». За півроку це сталося. Для мене це велика честь, і я дуже вдячний організаторам, меценатам,  бо знаю, наскільки величезну роботу вони провели.

У Запоріжжі віднині в мене є друзі і своя власна історія. І головне це люди, які уособлюють для мене Запоріжжя і це команда Запорізького медіа центру, а також Максим Ванат, його друзі і партнери, які допомогли організувати виставку "Стіна" у Запоріжжі. Вдячність - це перша думка про чудове місто на Дніпрі. Дякую, вірю, що ми продовжимо спільні культурні заходи, завжди підтримаю вас в цьому бажанні!", – сказав Матвій Вайсберг.

Ірма Вітовська вважає, що патріотизм починається зі знання своєї малої батьківщини: 

"Чому так чи інакше називається село, місто, річка, гори. Бо неможливо полюбити те, чого не знаєш. А коли людина досягає чогось у житті, то має вкладатися у місця, звідки вона родом. Бо бездіяльність – великий гріх. Тож «Слава героям» – не поодинокий проєкт з театром її рідного Івано-Франківська. Були ще роль Гертруди в неоопері жаху HAMLET (режисер Ростислав Держипільський, переклад Шекспіра зробив Юрій Андрухович, композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко), участь у благодійній виставі «Оскар і рожева пані» (постановка Ростислава Держипільського за книгою Еріка-Емануеля Шмітта) тощо.Тому  Ірма Вітовська з радістю підтримує мистецькі  проекти у регіонах, зокрема у Запоріжжі, тому що це і є можливість більше дізнатись про українські міста, і насправді , ми відкриваємо для себе дуже багато в таких ініціативах",- зізнається акторка. 

Влітку 2020 року акторка приїхала підтримати Артфорум на Хортиці і бажання втілити проект на підтримку сучасної української культури. Тому Мистецький простір на думку Ірми це і є ознака  розвитку, небайдужості і зародження соціальної відповідальності бізнесу, створення культури меценатства, а значить нових можливостей для якісних змін у Запоріжжі. 

"Культурні ініціативи у Мистецькому просторі в готельному комплексі - це чудовий приклад, який сигналізує про те, що бізнес будує довіру, об'єднує навколо спільних цінностей, а значить є надія для майбутнього". 

Мистецький простір у Запоріжжі це не тільки креативні локації  і події офлайн, це ще й нові можливості, виклик часу вимагає формату онлайн-офлайн, кроссекторальні проекти та культурні ініціативи в колоборації з партнерами з різних сфер. Це також дає  можливість ентузіастам  прокласти місток між минулими і майбутніми «очними» мистецькими подіями всеукраїнського масштабу, а запоріжцям у «міжсезоння» – змогу фактично «тут і зараз» поспілкуватися з провідними українськими експертами та діячами культури.

Зокрема, громадська платформа «Запорізький Медіа Центр», що співорганізувала в серпні минулого року масштабний ArtForum на Хортиці, тепер завдяки соціальному партнерству з готельнимо комплексом «Інтурист» і меценатам проводить медіа-марафони експертних думок, в рамках яких регулярно відбуваються онлайн-дискусії на культурологічні теми. Включаючи ту саму цифровізацію як мало не єдиний засіб зв’язку зі світом. 

Її… передбачив знаний український письменник та есеїст Юрій Андрухович й описав у своєму новому романі «Радіо ніч», презентація якого відбулася в ніч на 13 грудня минулого року онлайн. Нещодавно письменник розповів про роман запоріжцям детальніше – теж у віддаленому форматі. Хоча залюбки поспілкувався би з нашими поціновувачами красного письменства особисто.

Юрій Андрухович, «Радіо ніч» – це монологи музиканта, який вже не може грати сам через зламані пальці. І єдине, що йому залишається у цілковитій самоті, – стати радіоведучим: він знаходить, слухає та складає антологію сумної не-сучасної музики, яку пропонує слухачам з півночі до восьмої ранку.

“В романі йдеться про реставрацію почуттів мого покоління, що духовно формувалося у 70-ті роки минулого століття, – розповів Юрій Андрухович під час відео-конференції. – У тому числі завдяки тому, що ми багато слухали музичної «контрабанди», яка стала своєрідною точкою естетичного консенсусу. І виявилося, що багато років потому завдяки «цифрі» ми все ще маємо доступ до цієї спадщини – пошукова система працює моментально… Людина, яка весь час у дорозі й музиці,.. – мені здалося, що це непоганий сюжет”.

Попереду ще багато цікавого. Слідкуйте за нашими новинами.