Сто років тому Приморськ назвали "СПЛЯЧЕЮ КРАСУНЕЮ", назва актуальна і сьогодні

В 1911 році автор статті "Дописи", що була опублікована в газеті "Рада" від 23 вересня 2003 року назвав наше місто Ногайськ (Приморськ) - "СПЯЩЕЙ КРАСАВИЦЕЙ". Про це пише на сторінці в www.facebook.com історик та краєзнавець Олександр Дмитренко.

Дописи. (Од власних кореспондентів.) 

БЕРДЯНСЬК. (Таврія). Виставка.

Колись, хтось проїзжаючи нашим містом, назвав його „спящая красавица"... Давно це сказано було, багацько з того часу води утекло, а місто зостається тією ж сонною красунею, що художно роскинулась біля Озовського моря. І місто б наче як місто: дві хлоп'ячі гімназії —класична і реальна, дві дівочі гімназії, городська 4-х класова школа, мореходна школа ближнього плавання, газета „Бердянскія Новости", гарний зімній театр, літній, три біоскопи, чого ж ще порівнюючи з другими повітовими городами?.. Але город все таки сонний. Громадське життя в йому ледві жевріє...

Є єдина інституція, яка трохи дбає про громадські інтереси, —це „комитет благотворительнаго о-ва“; то благодійну аматорську виставу впорядить, то лотерею. А оце з 15 августа по 1 сентября влаштував для побільшення коштів „ Благотворительнаго о-ва “ „Выставку разнаго рода художественных работ и рукоделий , исполненных , главным образом, лицами, проживающими в городе Бердянске и его уезде". 

Виставку впоряжено в кращому місці Бердянська, на Театральному проспекті в залях Бердянського громадського зібрання. Впорядчикам довелось зазнати багато прикростей, їхню думку про виставку неприхильно зустріла місцева газета, вказуючи на безглуздість надії знайти якісь художні роботи в Бердянську. Але впорядники енергійно взялися за роботу, і в шести великих світлицях виставлено біля 800 експонатів і багато з них роблять дуже гарне вражіння. Звертають на себе увагу малюнки учителя дівочої гімназії Осіпова, малюнки гор. голови Анопова, скульптурні роботи Цеановського, малюнки хлопчика 14 років Ярмоленка. Єсть багато малюнків на українськи теми: „Тарас Булба", „Посполітий козак", „Чортомлицька січ" і инш. Виставлено портрет Т. Шевченка, але дуже недотепно зроблений.

Багатий одділ рукодільних робот: тут і в'язання, і вишивання, і шиття, і „стрижка", і накладання... Єсть і аристократичне в формі ріжного рода подушечок, підставочок, скатертів, і простонародне, як роботи болгарські, болгарсько-молдованські, і українські. Одна кімната вся обвішана справжніми українськими килимами, рушниками, гарно вишитими, плахтами і на ній напис: „Малороссійскія изделія г-жи Баталиной" из Ногайска. Ця кімната могла б назватись українським відділом, але не все, що можна дістати українського в повіті, зібрано тут. В повіті є великі, чисто українські села, як от: Чернігівка, Берестова, Попівка, Миколаївка і инш., яких зовсім не зачепила „культура", і з яких можна б дістати багато цікавого. Але цього не зроблено і це великий дефект виставки, бо публіка дуже цікавилась всим українським. 

Поставились бердянці до виставки байдуже. За 13 днів перебувало на їй біля 600 душ; це при входній платі 25 коп. 

Через це впорядчикам бодай видатки вернуть.

Джерело : Газета " Рада" - №203 - 08.09.1911, с. 4

Час спливає, пройшло вже більше ста років, але стаття не загубила актуальності. За сто років прориву та розкриття потенціалу не відбулось.