Чорнобиль з пам’яті не стерти

Щорічно 26 квітня ми збираємося в сквері біля пам’ятного знаку жертвам Чорнобильської катастрофи з метою, щоб ще раз згадати про трагічну подію, яка чорною датою увійшла до літопису людської цивілізації, вшанувати пам’ять загиблих, віддати шану тим, хто мужньо став удвобій з вогнем, брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

В цьому році 34 роки після аварії, та не проходить біль, не стирається пам’ять Чорнобиля. Нажаль, у зв’язку з карантином – коронавірусом заплановане проведення мітингу-реквієму – не відбудеться. Але ми повинні нагадати всім про наслідки цієї глобальної катастрофи, яка ще довго нагадуватиме про себе і ліквідаторам, і потерпілим.

Чорнобиль – це символ фізичного і морального болю, тяжких втрат, зранених душ, покинутих осель. У зв’язку з великою радіоактивністю за перший рік після аварії з Зони відчуження було евакуйовано 116 тис. осіб. Результатом Чорнобильської катастрофи є ріст захворювання дітей, особливо хворобами крові, нервової системи, органів травлення та дихальних шляхів. Через три з гаком десятиліття, нехай з меншою загрозою для життя людини, радіація так само залишається в Зоні – господинею.

Доля привела в Чорнобиль тисячі ліквідаторів різних національностей, професій, різного віку. З Приморського району в ліквідації Чорнобильської катастрофи брати участь 105 осіб, це військовозобов’язані, працівники міліції, водії, бульдозеристи, робітники. У Чорнобилі вони залишили частку свого здоров’я і душі. 7 ліквідаторів-земляків стали інвалідами, це Короленко А.І., Сальніков А.Г., Шамлі В.Ф., Мамонов О.Г., Лазарєв Є.Є., Матвєєв В.В., Дімітров В.Ф.. Сальніков, Шамлі, Мамонов та Дімітров працювали водіями автобусів і кожного дня доставляли ліквідаторів аварії на майданчик 4 енергоблоку. Короленко А.І. на своєму тракторі безпосередньо розчищав майданчик 4 енергоблоку.Нажаль, сьогодні вже немає серед нас Анатолія Короленка, Володимира Шамлі та Євгена Лазарєва. Передчасно відійшли у вічність від радіаційного смерчу 11 ліквідаторів – наших земляків-приморців.

Минатимуть десятиліття, але сумний набат Чорнобиля не дає нам заспокоїтися. Чорнобиль став якщо не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству і сваволі. Чорнобильська катастрофа – це величезне екологічне лихо. Поверхня землі зазнала забруднення радіонуклідами в 400 разів більшого, ніж м. Хіросіма в 1945 році. Збитки від аварії ЧАЕС доведеться відшкодовувати ще довго…

Шануймо усіх, хто сьогодні поряд з нами. Наш спільний обов’язок оточити їх належною турботою та увагою. Хай наші серця ніколи не збідніють на вдячність та чуйність у ставленні до рятівників сучасної цивілізації.