Історія про жінок-викладачів Ногайського коледжу- Лихтар Любов Михайлівна

Видатний педагог Василь Сухомлинський казав: «Учитель творить людину. Йому треба мати величезний талант любові до своєї праці, щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу, ясність розуму, свіжість вражень». Саме такими словами можна охарактеризувати викладача української мови та літератури Лихтар Любов Михайлівну.

Для Любові Михайлівни професія вчителя не просто робота, це – поклик душі та серця. Адже пів віку праці на освітянській ниві – це вже не просто трудовий стаж, а своєрідний подвиг. Ця унікальна жінка 42 роки добросовісно працювала у Ногайському коледжі. За сумлінну працю нагороджена безліччю грамот обласного та районного рівня, медаллю «За доблесний труд», має високу відзнаку від Міністерства освіти та науки України – нагрудний знак «Відмінник освіти України», який вручається за вагомі досягнення в освітянській роботі.

Звичайно, ставила студентам «одинички» за погану підготовку до уроків з української мови та літератури, незнання правил і безграмотне письмо, була вимогливою, але справедливою. Від цього, напевне, більше страждала сама, бо так хотіла, щоб студентська молодь була грамотною та знала безсмертне й вічне українське слово. На організованих нею консультаціях завжди намагалася допомогти відстаючим студентам вивчити й зрозуміти програмний матеріал. А після випускного – раділа за успіхи на життєвих перехрестях кожного свого вихованця.

Любов Михайлівна за період своєї роботи показала себе як висококваліфікований спеціаліст. Педагог у своїй роботі використовувала  такі методи й прийоми, які розраховані на творчість студентів. Звичайними в її роботі стали нестандартні форми проведення занять: уроки рольової гри, уроки-бесіди «за круглим столом», уроки-диспути, уроки-конференції, уроки-екскурсії, уроки-конкурси, уроки-вікторини, метод проєкт, уроки-концерти, бінарні уроки з використанням мультимедійних презентацій.

Керувала гуртком української мови та літератури «Берегиня», особливу увагу приділяючи вивченню звичаїв і традицій українського народу, пропаганді української пісні як на уроках, так і в позааудиторній роботі. Любов Михайлівна щорічно брала  участь у підготовці студентів до Всеукраїнського фестивалю художньої творчості серед колективів аграрних ВНЗ «Софіївські зорі» (в номінації «Художнє читання»), регіонального етапу  конкурсу «Найкращий студент року», регіональних фестивалях «Слов’янський родовід» та «Тарасова криниця».

Щорічно в березневі дні готувала та проводила з членами літературно-мистецького об’єднання «Пролісок» «Шевченківські читання» для всіх студентів коледжу, постійно організовувала зустрічі-бесіди з  місцевими поетами в бібліотеці та в гуртожитку на тему: «Поетичний травень». Нею складено студентський альманах «Про те, що говорить серце». Вірші викладача та студентів ­ коледжу часто з’являлися на сторінках місцевих періодичних видань. Студенти (члени об’єднання) брали участь в обласному проєкті «Вірш солдату». Поезія викладача та поетів-початківців увійшли до збірки творів поетів Запоріжжя та області. Любов Михайлівна писала й сьогодні продовжує писати власні вірші, які вражають своєю глибиною роздумів над процесами людського та суспільного життя.

Викладач здійснювала керівництво науковими дослідженнями студентів, які представляли свої наукові доробки на науково-технічну студентську конференцію Таврійського державного агротехнологічного університету Щорічно готувала студентівдо участі в обласному етапіМіжнародногоконкурсу з української мови ім. П. Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т.Г. Шевченка. Організовувала щорічні виставки творчих робіт студентів, присвячених річницям до Дня народження Т.Г.Шевченка.

Як класний керівник завжди впроваджувала нові оригінальні ідеї, знаходила нетрадиційні й нешаблонні способи вирішення проблемних завдань з виховання студентської молоді та спілкування з батьками. Намагалася зробити своїх вихованців досвідченішими та компетентнішими в житті. І кожне її слово вражало мудрістю, щирістю, теплотою, проникало в серця та душі тих, хто її слухав.

З метою поглиблення професійних знань з педагогіки, психології, удосконалення педагогічної майстерності, вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду з технологій у системі навчально-виховної роботи, засідання циклової комісії загальноосвітніх дисциплін під керівництвом Любові Михайлівни проходили жваво, активно та корисно, адже вона горіла сама в молодім своїм завзятті й запалювала вогонь творчості в душах колег. Любов Михайлівна є прикладом для молодих викладачів коледжу, завжди допомагала їм цікавими творчими ідеями, методичними порадами.

Низький уклін Вам, Любове Михайлівно, за невтомну працю, високий професіоналізм, чуйність та велику когорту прекрасних фахівців аграрної галузі України. Нехай роки залишать тільки світлі спогади, а майбутнє дарує ще багато щасливих літ, сповнених радості, добра, надії, Божої благодаті та щастя земного!

Щорічно готувала студентівдо участі в обласному етапіМіжнародногоконкурсу з української мови ім. П. Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т.Г. Шевченка. Організовувала щорічні виставки творчих робіт студентів, присвячених річницям до Дня народження Т.Г.Шевченка.

Як класний керівник завжди впроваджувала нові оригінальні ідеї, знаходила нетрадиційні й нешаблонні способи вирішення проблемних завдань з виховання студентської молоді та спілкування з батьками. Намагалася зробити своїх вихованців досвідченішими та компетентнішими в житті. І кожне її слово вражало мудрістю, щирістю, теплотою, проникало в серця та душі тих, хто її слухав.

З метою поглиблення професійних знань з педагогіки, психології, удосконалення педагогічної майстерності, вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду з технологій у системі навчально-виховної роботи, засідання циклової комісії загальноосвітніх дисциплін під керівництвом Любові Михайлівни проходили жваво, активно та корисно, адже вона горіла сама в молодім своїм завзятті й запалювала вогонь творчості в душах колег. Любов Михайлівна є прикладом для молодих викладачів коледжу, завжди допомагала їм цікавими творчими ідеями, методичними порадами.

Низький уклін Вам, Любове Михайлівно, за невтомну працю, високий професіоналізм, чуйність та велику когорту прекрасних фахівців аграрної галузі України. Нехай роки залишать тільки світлі спогади, а майбутнє дарує ще багато щасливих літ, сповнених радості, добра, надії, Божої благодаті та щастя земного!