З 1 листопада термін базової загальновійськової підготовки збільшили з 30 до 45 днів. Це дозволило розширити програму, додати більше практики та відповідно краще готувати рекрутів. В Сухопутних військах спеціально для NV розповіли, як зараз навчаються новобранці.
БЗВП — базова загальновійськова підготовка. Курс, який має обовʼязково пройти кожен новобранець, що починає служити в українському війську. З назви можна зрозуміти, що це — основа для тих, хто вперше знайомиться з військовою справою. У навчанні використовують загальноприйняту в НАТО систему підготовки — EDIP(explain, demonstrate, imitate, and practice). Це добре структурована модульна система, яка дозволяє підлаштовуватись під потреби конкретного підрозділу.
Ще на початку осені курс БЗВП тривав 30 днів. За цей час новобранці вивчали як теорію ведення бойових дій, так і відпрацьовували все на практиці. І це не лише про уроки стрільби чи заняття з тактики. Люди вивчали основи тактичної медицини та виживання в диких умовах, орієнтування на місцевості, радіозвʼязок тощо.
Відгуки про БЗВП від тих, хто проходив курс, різняться. Хтось розповідає про позитивний досвід, а хтось нарікає на недоліки, як-от мала тривалість підготовки, бажання отримати додаткові знання абощо.
Тому в ЗСУ загальновійськову підготовку постійно оновлюють. Командувач Сухопутних військ Збройний Сил України генерал-лейтенант Олександр Павлюк пояснює: «БЗВП постійно вдосконалюється. Оновлення програм ведеться постійно. На перелік навчальних дисциплін, а також їхній зміст в першу чергу впливають зміни в тактиці дій противника, а також застосування нових та новітніх зразків озброєння на полі бою. Адже новоспечені військовослужбовці мають бути готовими до тієї ситуації на полі бою, що існує просто зараз, а не рік чи півтора тому. З початку широкомасштабного вторгнення створено вже четверту редакцію програми БЗВП. Тобто менш ніж за 3 роки курс вже тричі вдосконалювали. До програми внесли ряд змін в частині, що стосується протидії БпЛА, обладнання та маскування позицій, використання засобів РЕБ».
За оновленою програмою новобранці вивчають дії у разі безпосереднього зіткнення з противником; порядок підходу до траншей та їх зачистку; ведуть стрільбу на коротких відстанях; кидають ручні гранати в різних умовах. До вправ залучаються демогрупи, які імітують дії умовного противника. Під час проведення занять з вогневої, тактичної підготовки інструкторами БпЛА навчальних військових частин проводиться«скид» імітаційних засобів для максимального наближення їхньої підготовки до бойових дій.
«Це дає змогу військовослужбовцям звикнути до атак дронів, бути до цього готовими», — каже Олександр Павлюк.Командувач Сухопутних військ додає: щоб усі курсанти якісно засвоїли знання, тривалість навчання збільшили. З 1 листопада термін базової загальновійськової підготовки в усіх навчальних центрах складає 45 діб. Відповідно всі мобілізовані, що розпочнуть навчальний процес після 1 листопада, будуть отримувати знання протягом півтора місяця. Це, зокрема, дозволило розширити програму вогневої підготовки. Якщо раніше за 30 діб курсанти відпрацьовували 20 вправ зі стрільби з автоматів, то тепер їхня кількість збільшилась до 31. На додачу рекрути виконують вправи з кулеметами, гранатометами, метають гранати тощо. Загальна кількість вправ зі зброєю збільшилась до 45.
«Стрільбам зараз присвячують близько третини всього навчання. І це лише робота на стрільбищах. На додачу курсанти працюють з холостими патронами в різних умовах — міська забудова, траншеї», — зазначає Павлюк.
Окрім того, військовослужбовці військової служби за контрактом, які плануються для подальшого проходження військової служби у штурмових військових частинах чи підрозділах, проходять БЗВП до 2 місяців. Додаткові тижні навчання дозволять краще засвоїти різноплановий матеріал, який мобілізованим викладають щодня.
Олександр, головний сержант одного з навчальних батальйонів школи індивідуальної підготовки, зазначає, що в новій програмі стало набагато більше практики. Це тактика, вогнева підготовка, розвідка, маскування, заняття зі звʼязку, радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Матеріальна база, каже головний сержант, під все це є, а курсанти зацікавлені отримати більше знань.
«Щоб уникнути нестачі у навчальних військових частинах боєприпасів калібру 5,45 мм, ухвалили рішення щодо заміни їх на боєприпаси калібру 7,62 мм. І сьогодні навчальні центри Сухопутних військ забезпечені такими боєприпасами у повному обсязі», — пояснює Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк.
Але трапляються випадки, коли військовослужбовці виконують програму БЗВП менш, ніж на 70%. Через хвороби, реабілітацію або ж якщо успіхи у навчанні були недостатніми. Всі ці люди проходять курс повторно. Процес постійно контролюється. Зокрема запровадили картки обліку виконання вправ стрільб, які заповнюються особисто новобранцями та ведуться у двох примірниках. Перший зберігається у військовослужбовця, другий — у командира навчального підрозділу протягом 5 років. До того ж курсант власним підписом затверджує свої результати.
Так сталося з 28-річним Андрієм, який проходить БЗВП в одному з навчальних центрів Сухопутних військ. Під час свого першого курсу чоловік захворів і через це пішов на підготовку вдруге. Каже, це неабияк допомогло почуватися впевненіше у військовій справі. Тож Андрій вважає, що збільшення курсу з 30 до 45 днів сильно допоможе іншим курсантам, що почали своє навчання після 1 листопада.
На сьогодні 70% інструкторів мають бойовий досвід, який отримали вже під час широкомасштабного російського вторгнення. Серед решти 30% частина інструкторів набувала бойовий досвід в період з 2014 по 2022 рік. Багато інструкторів переведені до навчальних центрів після поранень. Це серед іншого військовослужбовці Десантно-штурмових військ і Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Тих інструкторів, які ще не мають бойового досвіду, відправляють на ротації. У Командуванні Сухопутних військ складені відповідні плани та графіки. Наразі бойовий досвід в різних бригадах здобувають 229 інструкторів.
«Борода», інструктор з БЗВП, розповідає, що поїздки на передову дозволяють викладачам відстежувати та інтегрувати в навчання всі зміни, що відбуваються на війні. А сучасна війна, як відомо, змінюється дуже швидко.
«Ми постійно покращуємо викладацький рівень інструкторів. Адже тренер повинен не лише мати досвід, а й уміти якісно та цікаво подати матеріал. У вересні 2024 року якраз вчергове провели атестацію інструкторсько-викладацького складу навчальних військових частин і визначення їх відповідності займаним посадам. За результатами близько 100 осіб перемістили до інших військових частин. Також проводиться робота щодо централізованої підготовки інструкторського складу та створення школи підготовки інструкторів. Це дасть змогу готувати їх за єдиними вимогами та стандартами, забезпечить належний контроль за відбором інструкторів та якістю їхньої підготовки», — додає генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
Працюють у ЗСУ і над підвищенням мотивації викладачів. На сьогодні середнє грошове забезпечення інструктора базового рівня становить близько 24 500 гривень. Передбачена щомісячна премія від 15 000 до 25 000 гривень в залежності від рівня освіти інструктора. У війську розробляють додаткові механізми заохочення, як от надання житла чи підвищення у званні.
36-річний Іван з позивним«Добрий» проходить курс БЗВП в одному з навчальних центрів Сухопутних військ. Чоловік пояснює, що інструктори дають достатньо знань для того, щоб ще вчора цивільна людина могла підготуватися до участі у бойових діях.
«Головне — бажання. Якщо курсанти хочуть отримати більше, то інструктор залюбки поділиться корисними статтями та відео, щоб людина могла самостійно отримати ще більше знань», — каже Іван.
Проте для якісного проходження БЗВП важливі не лише знання, які люди отримують, а й умови, в яких вони отримують ці знання, й навіть одяг та екіпірування. Мобілізовані, які ще нещодавно проживали в комфортних будинках чи квартирах, потрапляють в зовсім іншу реальність. В навчальних центрах вони мають підготуватись до життя в польових умовах. Курсанти повинні отримати досвід перебування в незвичній і менш комфортній обстановці.
Проте це не означає, що люди сплять на землі чи просто неба. Їм видають спальні мішки, каремати, подушки, матраци, ковдри та рушники. Кожен мобілізований обовʼязково отримує бойовий єдиний комплект. Це кашкет, панама, шапка, літній і зимовий костюми, шкарпетки, натільна білизна, черевики(літні та зимові), рукавиці та інші предмети. Кількість і строки експлуатації визначені для кожного предмета залежно від його типу і призначення. Тому коли цей термін закінчиться, військовослужбовець отримує нову річ. Також передбачено захисні окуляри, шоломи та бронежилети, які є обов’язковою частиною екіпірування в умовах бойових дій. На додачу видається бойовий спеціальний комплект. Це налокітники, наколінники, тактичні рюкзаки та підсумки, що забезпечують захист і зручність під час виконання бойових завдань або участі в навчаннях.
Після закінчення служби майже все майно залишиться у власності людини. Відповідну норму запровадило Міністерство оборони. Повернути треба лише бронежилет та шолом. Для військовослужбовців ДШВ та ССО — також навушники.
І наостанок харчування. Для багатьох новобранців воно виявляється незвичним. Адже це чітко розроблене меню. Воно збалансоване, на відміну від харчових звичок багатьох наших громадян. Тож подобатись може не всім. Проте це щонайменше 3500 кілокалорій на день — каші, супи, мʼясо, фрукти, овочі, кисломолочні продукти та навіть «кондитерка».
В розмовах про базову загальновійськову підготовку українську БЗВП часто порівнюють з навчанням за кордоном, яке проходить частина мобілізованих. Мовляв, там кращі умови побуту, харчування. Втім часто забувають згадати про недоліки. Наприклад, про те, що курсанти майже не вивчають інші зразки зброї, окрім АК-74. Чи про те, що мобілізовані в країнах Європи майже не знайомляться з РЕБ та РЕР, не вивчають, як діяти у разі дронових атак тощо.
Але і це намагаються вдосконалювати, розповідає командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк: «Під час своїх зустрічей із закордонними партнерами з тих країн, де нам допомагають готувати новобранців, ми постійно звертаємо їхню увагу на те, що варто удосконалити програму, додати туди більше знань про сучасну війну — дрони, РЕБ, РЕР і новітнє озброєння, з якими будуть в майбутньому працювати люди».
Утім, будь-які вдосконалення програми, її зміни та покращення залежать насамперед від одного — наскільки людина хоче чи не хоче вчитися. Про це часто говорять самі мобілізовані. І що більшим є це бажання, то більш підготовленим буде військовослужбовець після проходження базової загальновійськової підготовки.
Інформує nv.ua