Злочини у сфері незаконного обігу наркотиків останні роки впевнено займають друге місце за поширеністю в Україні серед усіх видів злочинів. Більш «популярні» тільки злочини проти власності.
Щорічно значна кількість людей визнаються винним у вчиненні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Левова частка злочинів цього виду складають дії щодо виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту.
Стаття 309 Кримінального кодексу України не використовує термін “вживання” наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Однак це не означає, що особа котра вживає наркотичні засоби не підпадає під цю статтю. Адже процес вживання наркотиків неможливий без виготовлення, придбання або перевезення таких засобів. Не виключається випадок, коли зазначена особа крім цього здійснює дії щодо зберігання зазначених речовин.
Відповідно до статті 309 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за наступні незаконні дії з наркотиками та психотропами, якщо вони були здійсненні без мети збуту:
1) виробництво (дії щодо виготовлення з використання спеціального обладнання, механізмів, пристроїв, які передбачають можливість їх здійснення у систематичному, постійному, промисловому порядку);
2) виготовлення (будь-які дії, внаслідок яких отримується наркотик чи психотроп, – переробка, змішування, висушування, відокремлення макової соломи чи листків від коноплі, отримання опію з рослин маку, рафінування, екстракція тощо);
3) придбання (будь-які дії, після яких особа набуває наркотик чи психотроп: купівля, знайдення, отримання в результаті обміну, подарунку чи оплати тощо);
4) зберігання (перебування наркотичних засобів чи психотропних речовин у володінні особи незалежно від тривалості такого перебування: тримання при собі в руках, одязі чи сумці, а також зберігання вдома, в гаражі, у іншому приміщенні чи сховищі);
5) перевезення (переміщенні наркотиків з однієї географічної точки в іншу в межах території України з використанням будь-якого виду транспорту: поїзду, автомобіля, автобусу, літака, громадського транспорту тощо);
6) пересилання (переміщення наркотиків в межах України шляхом відправлення поштою, в якості багажу, з використанням кур’єрських служб).
За вказані вище дії, проте здійснені з метою збуту (до якого відноситься не лише продаж, а й, наприклад, безоплатна передача (дарунок) іншій особі) відповідальність передбачена іншою статтею Кримінального кодексу України (ст.307).
Окремо слід зазначити, що Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність не лише за зберігання чи збут, а й за інші дії, пов’язані з незаконним обігом вказаних речовин: контрабанду; викрадення; посів або вирощування снотворного маку чи конопель у певній кількості; незаконні дії з прекурсорами; незаконне введення в організм іншої людини; схиляння до вживання; публічне вживання; організацію або утримання місць для незаконного вживання чи виготовлення тощо (ст.ст.305-322 КК).
Кримінальна відповідальність за дії з наркотиками та психотропами настає лише у випадку, коли їх розмір перевищує певне значення (є більшою, ніж «невеликий розмір
Якщо ж розмір вилученого наркотику чи психотропу не перевищує визначеного у вказаних таблицях значення «невеликого розміру», відповідні дії не є злочином, а кваліфікуються як адміністративне правопорушення, за які настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Якщо мали місце зберігання та інші дії без мети збуту щодо наркотиків чи психотропів у невеликому розмірі настає адміністративна відповідальність, яка передбачає накладення штрафу від 25-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від 20 до 60 годин або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
У випадку ж притягнення до кримінальної відповідальності за такі дії може бути призначено покарання від штрафу у розмірі 1000-3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.
Частинами другою та третьою статті 309 КК України передбачені більш суворі покарання за такі дії (до 8 років позбавлення волі відповідно), якщо вони були здійсненні повторно; за попередньою змовою групою осіб; особою, яка раніше вчинила злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотиків; якщо предметом таких дій були речовини у великих розмірах, а також, якщо такі дії були вчинені із залученням неповнолітнього або якщо предметом таких дій були речовини в особливо великих розмірах.
Наведена інформація дає підстави для висновку про те, що наркоманія вже загрожує розвитку і добробуту української нації, а суспільство ще не до кінця усвідомило, якої непоправної шкоди завдає наркоманія молодому поколінню, яку загрозу вона створює для фізичного та морального здоров’я нації та її генофонду, а також те, що боротьба з цим страшним злом має здійснюватися всіма доступними правовими засобами. До подолання наркоманії необхідно залучити якомога більшу частину населення, підприємства, установи, навчальні заклади тощо, при цьому громадські організації і правоохоронні органи мають відігравати провідну роль.